Доброякісна гіперплазія передміхурової залози
 

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози (аденома простати) або аденома передміхурової залози (АПЖ) - захворювання, що характеризується розростанням тканин передміхурової залози (простати), оточуючих сечовидільній канал, в результаті чого відбувається обструкція (закупорка) сечових шляхів.

Аденома простати (аденома передміхурової залози) - вкрай поширене захворювання: у кожного четвертого чоловіка старше 50 років є його симптоми, а до 70 років - у кожного другого.

Аденома передміхурової залози - симптоми.

Суть аденоми простати полягає в тому, що відбувається виражене розростання так званої «периуретральної залозистої зони» простати - тканин, що оточують початок сечовипускального каналу (уретри). У результаті неминуче відбувається стиснення просвіту уретри – інфравезікальна (передміхурова) обструкція . Наслідком цього є труднощі при сечовипусканні . Крім цього ІПО призводить до рефлекторного підвищення тонусу мускулатури внутрішнього сфінктера уретри і підвищенню чутливості (подразниння) нервових закінчень в області шийки сечового міхура. Це, у свою чергу, призводить до «симптома накопичення»: прискореним позивам до сечовипускання, нічних підйомів в туалет і т.д.

Основні скарги, характерні для пацієнтів з аденомою простати:

• відчуття неповного випорожнення сечового міхура,

• прискорене сечовипускання,

• переривчасте сечовипускання,

• імперативні (сильні, наказові) позиви до сечовипускання, слабкий напір струменя сечі,

• необхідність натужуватися для початку сечовипускання, нічні підйоми в туалет.

Для стандартизації скарг пацієнтів і визначення тяжкості захворювання використовується спеціальний опитувальник - Міжнародний індекс простатичних симптомів (IPSS). Даний інструмент, незважаючи на простоту, має велику чутливість і специфічність (більше 80%). За даними IPSS тяжкість аденоми простати оцінюють наступним чином:

 до 7 балів - ЛЕГКА,
8-19 балів - ПОМІРНА,
20-35 балів - ВАЖКА.

На жаль, аденома простати не обмежується описаними симптомами. У міру прогресування захворювання настає декомпенсація (незворотнє виснаження) м'язової стінки сечового міхура, яка змушена вживати великі зусилля, «видавлюючи» сечу. Рано чи пізно настає серйозне ускладнення аденоми простати - гостра затримка сечі (неможливість помочитися через звуження просвіту уретри і нездатності сечового міхура до адекватного скорочення). Крім того, розвиток аденоми передміхурової залози супроводжується поступовим збільшенням кількості «залишкової сечі», тобто сечі, що не евакуйовується з сечового міхура при сечовипусканні. Це сприяє, з одного боку, розвитку інфекції і утворення каменів у сечовому міхурі, з іншого - порушує відтік сечі з нирок по сечоводах. Поступово розвивається гідронефроз - розширення порожнинної системи нирок, що в кінцевому підсумку призводить до хронічної ниркової недостатності (ХНН).

Стадії.

В даний час прийнято виділяти наступні стадії в перебігу аденоми простати:

I стадія - компенсації (незначні порушення сечовипускання, відсутність залишкової сечі),

II стадія - субкомпенсації (помірні або виражені скарги, наявність залишкової сечі, початок пошкодження верхніх сечових шляхів (нирок), ризик гострої затримки сечі, інфекцій сечових шляхів та інших ускладнень),

III стадія - декомпенсації (виснаження сечового міхура, гідронефроз, розвиток ниркової недостатності).

Причини.

Причини виникнення аденоми простати до сьогоднішнього дня остаточно не ясні. Найбільш поширені теорії, що вказують на те, що розвиток - це наслідок вікового гормонального дисбалансу. Важливо відзначити, що аденома, простатит і рак передміхурової залози - зовсім різні захворювання (що мають різні причини і механізми розвитку). Тому аденома не може «перейти» у рак, як і простатит в ДГПЗ.

Діагностика.

Діагностика аденоми передміхурової залози як правило не викликає ускладнень. В обов'язковому порядку беруться загальний і біохімічний аналізи крові, загальний аналіз сечі, оцінюється рівень ПСА (простатспеціфіческій антиген), УЗД (оцінюється обсяг простати, наявність залишкової сечі, стан верхніх сечових шляхів), урофлоуметрія (оцінка швидкості сечовипускання). Крім того, за окремими показниками можуть бути виконані цистоскопія, комплексне уродинамічне дослідження (КУДІ), оглядова та екскреторна урографія.

Лікування аденоми простати.

Основні методи лікування аденоми передміхурової залози: медикаментозний та хірургічний.

Медикаментозний метод лікування.

Основні препарати:

α-адреноблокатори (тамсулозин, доксазозин, альфузозин та ін) - препарати, що знижують тонус м'язів шийки сечового міхура і простатичного відділу уретри, а так само усувають підвищену «подразливість» нервових закінчень у цій зоні. В результаті застосування цих медикаментів знижується частота сечовипускань, покращується «якість струменя» і т.д. На жаль, ці препарати діють тільки на симптоми аденоми простати і не дозволяють зменшити розміри аденоми.

інгібітори 5α-редуктази (фінастерід, дутастерид) - препарати, що блокують перетворення тестостерону у більш активний дигідротестостерон, і тим самим викликають повільну атрофію простати. За даними досліджень зазначені медикаменти при їх тривалому застосуванні (більше 6 місяців) здатні викликати поступове зменшення розмірів залози, знижувати ризик гострої затримки сечі і завдяки цьому уникати операції. Інгібітори 5α-редуктази необхідно застосовувати в комбінації з α-адреноблокаторами, щоб поліпшити якість життя пацієнтів в очікуванні «зменшення аденоми» (така комбінація, на жаль, вельми недешева). В даний час відбувається дискусія про те, чи доцільно тривале і дороге медикаментозне лікування аденоми в ситуаціях, коли можливо виконати високоефективну та малоінвазивної операцію.

рослинні препарати (таденан, простамол уно і т.д.) - їх ефективність в лікуванні аденоми простати досі переконливо не доведена. Тому рекомендувати їх можна тільки пацієнтам з легкою формою захворювання.

Хірургічне лікування аденоми простати.

В даний час принципово можна виділити три варіанти хірургічного лікування аденоми простати: трансуретральна резекція (ТУР) простати, відкрита аденомектомія (видалення аденоми з відкритого розрізу) і альтернативні малоінвазивні методики.

ТУР передміхурової залози

Tрансуретральная резекція передміхурової залози (ТУР) - це найефективніша хірургічна операція, яка швидко зменшує симптоми аденоми передміхурової залози. Протягом декількох днів у більшості чоловіків поліпшується сечовипускання. ТУР передміхурової залози використовується для лікування аденоми передміхурової залози (доброякісна гіперплазія передміхурової залози, ДГПЗ), є золотим стандартом хірургічного лікування при аденомі передміхурової залози. Під час ТУР передміхурової залози лікар використовує хірургічний прилад, щоб видалити гіпертрофовану тканину передміхурової залози. У більшості чоловіків після ТУР передміхурової залози ефективно послаблюється тиск на сечівник (трубка, по якій сеча виводиться з організму, уретра), знижуючи симптоми нижніх сечових шляхів аденоми передміхурової залози. Ці симптоми можуть включати труднощі при сечовипусканні (затримка сечі), часту і термінову потребу мочитися, і збільшену частоту сечовипускання вночі.

Трансуретральна резекція передміхурової залози - це менш агресивна операція з наступним більш швидким відновленням, порівняно з відкритою аденомектомією. Суть операції полягає в наступному, як зображено на схемі

- по уретрі до простати підводять спеціальний інструмент (резектоскоп), після чого спеціальною петлею здійснюється електро-резекція аденоматозної тканини. Фрагменти тканини потрапляють в сечовий міхур, потім спеціальним шприцом фрагменти відмиваю з сечового міхура. На декілька діб встановлюється уретральний катетер, який через добу видаляється. Протягом наступного місяця область віддаленої аденоми покривається уротеліем.

Операція здійснюється для полегшення симптомів аденоми передміхурової залози і запобігання розвитку в подальшому такого грізного ускладнення, як ниркова недостатність. Ваш лікар може запропонувати трансуретральну резекцію (ТУР) передміхурової залози, якщо у Вас помірно виражені або важкі симптоми нижніх сечових шляхів, викликані аденомою передміхурової залози, такі як:

• Труднощі при сечовипусканні (затримка сечі)

• Прискорене сечовипускання

• Термінова потреба мочитися

• Підвищення частоти сечовипускання вночі

ТУР передміхурової залози допомагає знизити симптоми нижніх сечових шляхів у більшості чоловіків з аденомою передміхурової залози. Трансуретральна резекція передміхурової залози найбільш ефективна у чоловіків з великими розмірами аденоми передміхурової залози з великою кількістю докучливих симптомів. Навіть чоловіки з серйозними змінами з боку сечового міхура, обумовленими вираженою аденомою передміхурової залози, відчувають покращення після ТУР передміхурової залози.

Відкриті операції – через міхурова і позадулонна аденомектомія - є досить травматичними операціями, пов'язаними з великою кількістю ускладнень. Даний спосіб лікування аденоми простати вже майже не використовується в Європі і США. Для України відкрита хірургія аденоми простати - явище не рідкісне з двох причин. По-перше, далеко не у всіх клініках фахівці мають можливість або хочуть займатися освоєнням більш нової та малоінвазивної методики. По-друге, у розвинених країнах хворі звертаються за допомогою на ранніх стадіях захворювання, коли ще можливо зробити ендоскопічну операцію, а не чекають, коли аденома зросте до гігантських розмірів і ТУР простати стане неможливий.

Альтернативні методики - трансуретральна електровапорізація простати, трансуретральна голчаста аблация простати, інтерстиціальна лазерна коагуляція простати, трансуретральна мікрохвильова термотерапія простати,

кріоаблація простати - мають дуже обмежене застосування, так як їх переваги перед ТУР простати не очевидні, а безпека остаточно не вивчена.

Що найважливіше для вас, як пацієнта (родича пацієнта)?

Лікування аденоми передміхурової залози повинно бути строго індивідуальним!

Не можна починати приймати той чи інший препарат «тому що він допомагає сусідові по дачі Івану Івановичу, у якого, схоже, та ж болячка»!

Діючи за такою тактикою, можна пропустити якусь набагато більш важку патологію, наприклад, рак передміхурової залози, який має багато в чому подібну з аденомою простатою симптоматику.

В ідеалі спосіб лікування аденоми простати у конкретного хворого повинен визначати кваліфікований уролог, що володіє основними методами боротьби з даним захворюванням (і медикаментозними та хірургічними).

Це дуже важливо!

На жаль, нерідкі ситуації, коли уролог, який не має доступу до операційної, наполегливо лікує аденому простату таблетками навіть у ситуації, коли давним-давно показана операція. У результаті хворий витрачає чималі гроші на препарати, захворювання передміхурової залози продовжує прогресувати (нехай і більш повільними темпами), а пацієнт «накопичує» серцево-судинні, легеневі та інші патології, які можуть в один «прекрасний» день унеможливити адекватне оперативне лікування. При цьому важливо відзначити, що абсолютна більшість оперуючих урологів не візьмуться «за скальпель» у ситуації, коли для цього немає показів. Адже навіть сама малоінвазивна операція з приводу аденоми простати може перетворитися для лікаря і пацієнта на величезну проблему - це всім добре відомо. Ризикувати без необхідності досвідчений лікар ніколи не буде.

Конкретний сумний приклад:

Хворий П., 65 років звернувся до уролога поліклініки з скаргами, характерними для ДГПЗ середнього ступеня тяжкості, обсяг простати - 60 мл, залишкова сеча - 70 мл. Супутня серцево-судинна патологія - компенсована (дозволяла зробити операцію - ТУР простати з порівняно низьким анестезіологічним ризиком). Уролог порекомендував медикаментозне лікування. Протягом 4 років хворий приймав призначені препарати (вартість терапії на місяць – 500 гривень.). На початку лікування ефект був хорошим, але протягом останніх 8 місяців - прогресивне погіршення. Крім того, хворий переніс важкий інфаркт міокарда і розвинулася постійна форма миготливої аритмії, що вимагає постійного прийому антиагрегантів (препаратів розрідження крові). У пацієнта винвкла гостра затримка сечі. Був госпіталізований швидкою допомогою в урологічний стаціонар. При обстеженні: обсяг простати 80 мл. Хворому була виконана троакарна епіцістостома під місцевим знеболенням (в сечовий міхур вставлена трубка через передню черевну стінку) - випущено 900 мл сечі. Хворий був виписаний. Через місяць після виписки пацієнт підняв питання про можливість виконання йому нормальної операції з приводу ДГПЗ оскільки «життя з трубкою, що стирчить з живота» його не влаштовувала. У зв'язку з вкрай високим анестезіологічним ризиком хворому було відмовлено в оперативному лікуванні. Пацієнту порекомендували «пройти лікування в кардіологічному стаціонарі для компенсації супутньої серцево-судинної патології», що, зрозуміло, досить непросто ...

І ще. Не терпить! «Поболить і пройде» - це точно не про ДГПЗ. Якщо у вас або ваших родичів почали з'являтися описані в цій статті скарги - зверніться до лікаря для з'ясування причини захворювання і призначення терапії. Запам'ятайте: чим більше ви терпите - тим менше шансів на ефективне лікування у вас залишається.

Будьте здорові!